Твій помічник на кожен день. 1000 ідей для Вашого ремонту

Поради

ПОКРИТТЯ ДЛЯ ПІДЛОГИ: Плитка

Мабуть, жоден будівельний або оздоблювальний матеріал не існує в такій безлічі варіантів, як плитка. Ще тисячі років тому використовувалася керамічна плитка, нею й донині користуються. Але ж ще древні римляни укладали на підлогу керамічну плитку. У Венеції в 17 ст. робили плитку із вкрапленнями скла й дорогих каменів.

І навіть поява сучасних засобів обробки не похитнули позиції керамічної плитки. Воно й не дивно, адже плитка володіє не тільки гарним виглядом, але й масою корисних властивостей, таких як вогнетривкість, гігієнічність, стійкість до механічних впливів, стійкість до агресивних рідин. Також її легко мити, на відміну від багатьох інших матеріалів, і багато чого іншого. У цінах на плитку спостерігається значний розкид: залежно від матеріалу, моделі й обробки вона може бути й дуже дорогою, і досить дешевої. До речі, варто пам'ятати й про те, що плитка - матеріал тендітний і при недбалому перевезенні б'ється, так що доводиться купувати із запасом, щоб було чим замінити ті плитки, які згодом можуть вийти з ладу.

Хоча плитка застосовується не тільки в кухнях і ванних, найчастіше вона використається саме в них.

Однак не забувайте, що деякі види плитки, якщо на них потрапила вода, стають дуже слизькими. У вітальнях і кімнатах плиткова підлога виглядає елегантно й створює приємну свіжість.

Плитка для підлоги товще й, відповідно, важче, ніж стінна, і це надає їй необхідну міцність: адже вона повинна приймати на себе вагу речей і людей, а іноді й витримувати удари.

Найбільш відомі й популярні типи плитки - це керамічна, теракотова, глазурована, а також мозаїчна.

Керамічна плитка виготовляється з очищеної пресованої глини; вона міцна й однорідна по кольору. Глазурована плитка менш зносостійка. Деякі моделі випускаються з домішкою карборунду, що робить плитку менш слизькою. Із цих же міркувань її поверхню часто роблять зернистою, хвилястою, покривають жолобками й т.д. Будь-яка керамічна плитка, а особливо глазурована, вписується в естетику сучасних приміщень, надаючи їм чистоту ліній і лаконічність. У магазині, при придбанні керамічної плитки, необхідно ретельно вивчити знаки, нанесені на її впакування, в противному випадку можна купити плитку, що вам не підходить.

Основні знаки, що наносяться на упаковку:

  1. зображення вогню й цифри 1 або 2 - плитка обпалювалась один або два рази;
  2. ступня – підлогова плитка;
  3. кисть руки - плитка для облицювання вертикальних поверхонь;
  4. ступня на заштрихованому полі - підвищена стійкість до стирання;
  5. сніжинка - морозостійкість;

Літери АА, А, B, C, D – позначення схильності плитки до дії хімічних сполук. D - найбільша схильність, АА - означає, що плитка не схильна до будь-яких хімічним впливів. Якщо на упаковку нанесено декілька однакових знаків, це не друкарська помилка, такі знаки означаю підвищені властивості плитки.

Визначити однозначно час експлуатації керамічної плитки не можна, все залежить від таких факторів, як впливають на неї навантаження, середовище, в якій вона перебуває й догляду за нею. Але зрівняти кілька різних керамічних плиток і сказати, яка при всіх інших однакових умовах, прослужить довше, цілком під силу. Для того, що б це зробити, потрібно подивитися значення обох плиток по шкалах МООСА й PEІ. По шкалі PEІ зносостійкість плиток ділиться на V щаблів. Шкала МООСА визначає твердість залежно від впливу різних матеріалів, так тальк має твердість 1, а алмаз, сама тверда речовина на планеті, твердість 10. Стандарт УНИ ЕН підрозділяє напольну плитку на V щаблів зносостійкості, де І - найнижчий ступінь зносостійкості, а відповідно V - найбільший.

Терракотовая плитка «тепла», приємної текстури. Вона буває всіляких відтінків залежно від процесу виготовлення, часу й способу випалу. Ці плитки з обпаленої глини, не покриті глазур'ю, виготовляють як вручну, так і промисловим способом; перші, зрозуміло, дорожчі. Теракотові плитки завжди трохи відрізняються одна від одної, і це надає їм особливої чарівності. Особливо гарні вони для заміських будинків, хоча й у міських, що називається, на місці. Їх натуральні рожево-жовтуваті відтінки надзвичайно привабливі. Правда, щоб уникнути виникнення плям теракоту доцільно піддавати спеціальній обробці для надання їй водонепроникності, що робить її трохи темнішою. Теракотові плитки бувають самої різної форми, товщини й розмірів. Можна викласти підлогу, використовуючи цю "рівномірність", а можна для створення декоративного ефекту розташувати плитки різних відтінків у певному порядку.

Неглазурована плитка виготовляється шляхом пресування й випалу глини, багатої діоксидом кремнію. Іноді її все-таки покривають глазур'ю, але це вже віяння останніх років. Втім, глазур надає їй додаткову зносостійкість. Подібно теракотовій, цей вид плитки має широку гаму натуральних відтінків - від коричневого до бежевого й червонуватого. Буває, що в глину додають барвники; у цих випадках плитка здобуває темні, але, проте , природні кольори - наприклад, колір морської хвилі. Таку плитку можна використовувати як усередині житла, так і зовні, оскільки в мокрому стані вона менш слизька, ніж інші види плиток.

Мозаїчна плитка (так її називають через декоративні мотиви, що її прикрашають) вимагає більш складного процесу виготовлення, а тому й коштує дорожче. Поверхня цієї плитки матова; кольори трохи блякнуть згодом , а білий жовтіє. Вона широко застосовувалася в ХХ ст. Її нерідко можна зустріти в старих будинках - іноді навіть закриту зверху іншою підлогою (наприклад, дерев'яною). Відновлення мозаїчних плиткових підлог, безумовно, збільшує архітектурну цінність житла, тому по можливості не слід жаліти на це коштів.

Інструкція з укладання плитки 

Підготовка

Для укладання плитки особливо важливо перевірка й підготовка основи. Всі несучі поверхні повинні бути чистими, без пилу, рівними, сухими й мати достатню несучу здатність

Зашпаклювати нерівності

Невеликі тріщини й нерівності зашпаклювати за допомогою кельні або кельми або закрити за допомогою маси, що вирівнює.

Грунтовка

Перед укладанням плитки необхідно нанести ґрунтовку незалежно від виду підстави. Ґрунтовка глибокого проникнення або адгезіонна емульсія наноситься широкою кістю або малярським валиком. На ділянках, де можливе розбризкування води, на ґрунтовку наноситься додатковий ізоляційний шар.

Розріз для одержання прямої кромки

Для одержання прямої кромки у крайніх плиток варто використовувати верстат для різання плитки (плиткоріз). Спочатку треба нанести різку на лицьовій стороні, потім переломити плитку по кромці.

Вирізка круглих отворів

Для вирізки круглих отворів у плитці використовуйте спеціальні кусачки, відкусуючи отвір міліметр за міліметром, або дриль зі спеціальною насадкою-фрезою

Укладка напольної плитки

Після підготовки підстави потрібно точно виміряти площу приміщення й відзначити його середину. Для проби рекомендується покласти плитку хрест-навхрест.

Клей для плитки

Розвести клей, при необхідності витримати певний час, потім нанести на підставу кельмою або кельнею. Рекомендується використовувати готові клейові суміші. При укладанні плитки на ДСП або підлогу з обігрівом використовуйте еластичний клей.

Розшивка клею

Розшити клейову масу гребінчатим шпателем до утворення рівної поверхні. В залежності від часу схоплювання клея за один захід укладається 1 - 1,5 кв.м. Розшивка залежить від зворотної сторони плитки, її розміру й підстави.

Починайте з центру

Перший ряд плитки покладіть по центральній лінії приміщення. Для цього - у прямокутних приміщеннях - рекомендується натягнути шнур у центрі паралельно стінам. Перший ряд плитки вирівнюється по шву або по центру плитки. Потім укладаються плитки уздовж стіни.

Правильне укладання плитки

Плитка втискає в клей легким обертаючим рухом. Для збереження необхідної однакової відстані між плитками використовують хрестоподібні розпірки. При укладанні злегка

Цокольна плитка

Якщо ви маєте намір приклеїти до стіни цокольну плитку, відстань до напольної плитки не повинне бути меншим одного міжплиточного шва.

Переходи

На переходах в інші приміщення й на інші типи покриттів деформаційний шов у підставі дублюється в покритті з такою ж шириною

Укладання настінної плитки

Виберіть основну лінію: настінну плитку можна укладати на різні основи, наприклад, плитку на плитку, на аркуші гипсокартона, на гіпсову штукатурку й т.д. На стіні потрібно провести вертикальну й горизонтальну лінію. По них починається укладання першого ряду. Спочатку зверху по горизонталі, а потім по вертикалі (у формі літери Т).

Починайте з центру

Плитка укладається симетрично. По центру повинен бути шов або середина плитки.

Клей для плитки

Замісити готовий клей, після деякої витримки рівномірно нанесіть на стіну кельнею або кельмою. Якщо Ви укладаєте плитку на стару плитку або на натяжну плиту або ДСП, то рекомендуємо використовувати спеціальні флекс-клей для підвищених навантажень.

Нанесення клею

Розрівняти шар клею гребінчатим шпателем. Шпатель вибирається залежно від структури зворотної сторони плитки (великий профіль = великі зуби шпателя), а також від розміру плитки

Укладаємо плитку правильно

Перший ряд укладається від центра до країв. Плитка вдавлюється в клей легким натисканням. Для дотримання однакової ширини стиків використаються хрестоподібні розпірки. Якщо плитка наноситься не на всю висоту приміщення, то починати

Проміжна перевірка

Утиснені хрестоподібні розпірки можна просто замазати розчином при закладенні швів. Перевірити вирівнювання плитки по горизонталі. Для перевірки площі зіткнення плитки із клеєм укладіть плитку в клей і потім підніміть (мінімальна площа зіткнення 80 %).

Зовнішні кути

На зовнішніх кутах варто починати облицювання із цілої плитки й вести далі в напрямку до внутрішнього кута. У кутах можна встановлюватися кутові або обмежувальні профілі.

Закладення швів

Перед закладенням шви необхідно розчистити дерев'яним клином. При використанні клея чи еластичного клею закладочний розчин також повинен бути еластичним.

Нанесення розчину для закладення швів

Цементний розчин потрібно розвести до стану густої каші. Вилити розчин для закладення швів на плитку...

Розчин для закладення швів розтерти по діагоналі

...і розтерти його гумовою раклею по діагоналі. Зайвий матеріал потрібно акуратно зняти раклею.

Видалити зайвий розчин

Зайвий матеріал потрібно акуратно зняти раклей. Після схоплювання видалити наліт розчину із плитки вологою губкою.

Закладення стиків

Всі деформаційні, кутові й крайові стики закрити еластичною ущільнювальною масою, наприклад, силіконом. Краю плитки заклеїти малярською стрічкою по обидва боки. Нанести силікон. Розгладити силікон більшим пальцем, змоченим у мийному засобі, і відірвати малярський скотч, нахиляючи його назад і убік від шва.

Порада: звертайте увагу на рекомендації виробника матеріалів.

Рекомендуємо

Обробляти теракотову плитку спеціальним розчином, щоб зробити її водонепроникною.

Використовувати плитку, що перешкоджає ковзанню, в приміщеннях де вода часто попадає на підлогу (наприклад, у душі).

Купувати невелику кількість плитки про запас - на випадок, якщо згодом знадобиться замінити розбиту.

Не рекомендуємо

Настилати надто важкі підлоги в старих будинках - перекриття можуть не витримати цієї додаткової ваги.

Не використовувати плитку, призначену для приміщень, на балконах, терасах і доріжках: по-перше, вона буде там занадто слизькою, а по-друге, швидко розіб'ється.

Класти велику плитку в маленьких приміщеннях і надто дрібну - в великих.