Нова Лiнiя — Поради

Твій помічник на кожен день. 1000 ідей для Вашого ремонту

Поради

САДОВА ТЕМАТИКА: Тераса

Тераса (фр. terrasse - майданчик) - відкритий настил на підготовленій підставі (як правило, опорах). Вона може мати огородження, а також дах, що може закривати всю площу тераси або тільки її частину. Закрита тераса, що примикає до будинку, перетворюється у веранду, закрита окремо розташована тераса - в альтанку. На відміну від них тераса може бути багаторівневою - у такому випадку веранди й різні різновиди альтанок можуть бути її частиною. Як правило, одна або кілька сторін тераси опираються на будинок  або схил місцевості, але тераса може бути виконана й у вигляді "острова", або, наприклад, оточувати басейн. Висока й вузька тераса з огородженням, на яку є прямий вихід з будинку, перетворюється в балкон, а невелика тераса зі сходами, що обрамляють вхід у будинок, являє собою не що інше, як ґанок. Сходові площадки зовнішніх сходів конструкційно також є терасами, але заслуговують такої назви, тільки якщо архітектурно домінують над сходовими прольотами, які їх зв'язують, а не самі є допоміжним сполучним елементом для сходів.

Устрій терас
 
Одна з можливих схем кріплення опор тераси кріплення підстави тераси до стіни будинку. Традиційною варто вважати терасу, виконану з дерева, хоча в принципі всі технології, застосовувані при спорудженні будинків і мостів з різних матеріалів можуть бути застосовані й для будівництва терас із тих же матеріалів. Будь-яка тераса складається з настилу й підстави й може мати додаткові елементи, у першу чергу - огородження. Для дерев'яної тераси настил виконується з терасової дошки або її аналогів, а підстава являє собою поздовжні лаги, що опираються на поперечні балки. Дана конструкція може бути покладена безпосередньо на несуче перекриття - якщо тераса розташована, наприклад, на даху будинку, - або ж опиратися на стовпові опори, укріплені в ґрунті, кожна зі своїм або із загальним фундаментом. Оскільки висоту й частоту розташування опорних стовпів можна варіювати, це дозволяє вписувати тераси в місця зі складним рельєфом, наприклад, на схилах. Навантаження на терасу визначає відстань між лагами і товщину настилу, а навантаження разом із власною вагою тераси - вимоги до міцності й числа опор.

Додаткові елементи терас, які, як правило, монтуються разом з нею й становлять із терасою єдине ціле, - це поруччя, некапітальні стіни, дах, різні надбудови - наприклад, гойдалка. При цьому опорні стовпчики поручнів і інших огороджень звичайно кріпляться до балок основи тераси (таким чином, їхнє число виявляється кратним числу стовпчиків). Кріплення більш масивних конструкцій, наприклад даху, здійснюється безпосередньо до опорних стовпів, які для цього піднімаються над поверхнею тераси.

Історія тераси

Тераса, як виявляється з походження цього слова, спочатку означала всього лише уступ на схилі місцевості. Але вже дуже рано такі уступи стали створювати штучно, і не тільки заради збільшення посівних площ, але й просто як елементи садово-паркового мистецтва - досить згадати висячі сади Семіраміди. Прообразом же тераси з настилом, про яку мова йде в даній статті, цілком можна вважати стилобати (стереобати) древніх храмів. Ну а дерев'яна тераса з'явилася, мабуть, тоді ж, коли з'явилася дерев'яна підлога. Як самостійний елемент в архітектурі й будівництві дерев'яна тераса виділилася у зв'язку з розвитком коттеджного будівництва. Вона дає можливість розширити територію будинку й включити в неї значну частину навколишньої її ділянки, створивши перехідну зону між будинком і садом. Фактично сучасна тераса - подальший розвиток концепції "літнього будиночка".

 Тераси і ландшафт

Тераса з'єднує воєдино житловий простір і навколишній ландшафт. Вона дозволяє перебувати поза стінами й зберігати при цьому рівень комфорту, звичний домашній обстановці. Зокрема, тераса - ідеальний спосіб включити в присадибну ділянку косогір або беріг водойми. Сучасні схеми монтажу дозволяють при будівництві терас відносно просто збільшувати їхню площу, можливо - зі здвигом по висоті, і забезпечувати підгонку тераси до будь-яких особливостей місцевості.

Матеріали для тераси й догляд за нею

Деревина, використовувана для терас (так само як і інші матеріали, застосовані при їхньому будівництві), повинна відрізнятися стійкістю до атмосферних і біологічних впливів, а також мати достатню конструкційну міцність. Одним з найбільш популярних матеріалів для терас усіляких бунгало колись був тик, але з вичерпанням його запасів стали застосовувати й менш відомі породи тропічної деревини, наприклад, іроко, талі, падук, кемпас, іпе. Ці породи цілком можуть використовуватися й у помірному кліматі, тому що витримують сніг і мороз протягом  багатьох сезонів. З порід помірного пояса для будівництва терас найчастіше  використовують дуб або модрину. Сосна і ялина, на жаль, занадто швидко починають вимагати ремонту й заміни окремих дощок навіть за умови  оберігаючої обробки (остання сама по собі не занадто екологічна).

Якщо під терасою перебуває ґрунт, то для запобігання розвитку там рослинності його варто накрити мульчируючою плівкою. Також вода повинна мати вільний стік під терасою і не скупчуватися.

При дотриманні всіх необхідних вимог до матеріалу й конструкції тераси догляд за нею зводиться до періодичного (раз у сезон або в міру забруднення) очищенню поверхні дерева й нанесенні на нього нового захисного шару з натуральних масел. Термін служби такої тераси цілком може становити тридцять і більше років.