Твій помічник на кожен день. 1000 ідей для Вашого ремонту

Поради

БУДІВНИЦТВО: Стемянки

Будь-яка дія, здійснення якої робиться із застосуванням будівельних матеріалів (за винятком робіт з підлоговими покриттями), проходить на певній висоті над рівнем поли. І далеко не завжди необхідні маніпуляції, пов'язані з будівництвом або ремонтом, проводяться нижче рівня людського росту. Саме тому для усього діапазону будівельний­монтажних робіт від реконструкції внутрішніх приміщень до остаточної обробки фасадів, у всьому світі використовуються незамінні помічники – підмостки і драбини. Їх простота і широка сфера застосування дозволяють цим виробам бути упродовж багатьох десятків років поза конкуренцією.

Драбини

Елементи, без яких не обходиться жоден будівельний майданчик, – драбини – при найближчому розгляді виявляються не такі прості, як здається на перший погляд. Матеріал їх виготовлення, діелектричні властивості і ще безліч чинників роблять вплив на сферу застосування певних типів. Драбини відрізняються від сходів за способом установки: сходи приставляються до стіни, драбина ж встановлюється самостійно, без опори на які­або поверхні. Зазвичай драбина складається з двох або трьох телескопічних або розкладних секцій кожна з яких налічує 6-8 східців. Залежно від потреб випускаються драбини з одно- і дву­стороннім сходженням. До того ж до складу драбини входять сходинки, стійки (до яких кріпляться сходинки) і ніжки. Іноді драбини також комплектуються поручнями і лотками для інструментів.

Класифікація

По міцності і іншим технічним характеристикам драбини діляться на три типи. Призначені для будинку і дачної ділянки драбини які витримують навантаження до 150 кг, відносяться до класу «побутові». Конструктивні і прочностные параметри, якими характеризуються такі драбини, припускають їх короткочасне і епізодичне використання. Напівпрофесійні драбини, в цілому виконані так само, як і побутові, і розраховані на аналогічне навантаження в 150 кг

Єдина їх відмінність – використання міцніших матеріалів в найвідповідальніших вузлах (штамповані шарніри в місці з'єднанні стійок, потрійна клепка з'єднання ступінь­стійка і ін.). Внаслідок цього такі драбини стають стійкішими до дії динамічних і статичних навантажень. Що ж до професійних драбин, то вони робляться з розрахунку на особливі механічні і електричні навантаження

Матеріал

Професійні драбини окрім своїх фізичних характеристик повинні відповідати нормам стандартизації по електрозахисту. До цих норм відносяться електрична міцність – не менше 2,5 кВт на 1 см довжини елементу конструкції а також електричний опір – не менше 500 Ом при дії змінної напруги 50 Гц впродовж тривалого часу. Це значним чином впливає на матеріал їх виготовлення, оскільки конструктивні елементи сходів дотичні до електроустаткування, повинні мати високі електроізоляційні властивості і забезпечувати надійну ізоляцію упродовж тривалого терміну експлуатації.

Найбільш поширеним матеріалом для виробництва драбин традиційно вважається дерево, яке, на думку багатьох, має високі діелектричні властивості. Проте ці властивості значною мірою залежать від породи дерева вологості деревини і стану довкілля. При насиченні вологою електричний опір дерев'яної конструкції зменшується в десятки і сотні разів.

Проте якщо дерев'яні елементи драбини добре просушені і захищені від накопичення вологи в процесі зберігання і эксплуа¬тации, при вологості 12% питомий електричний опір варіюється від 106 до 109 Ом*м тобто вони можуть бути використані в установках з напругою до 1 кВ. Дерев'яні конструкції мають значні недоліки і по такому параметру, як механічна міцність.

Саме тому для використання дерев'яних конструкцій в якості драбин на промислових підприємствах необхідно вибирати тверді породи дерева з великою площею поперечного перерізу. Виконання вказаних вимог призводить до того що якісні дерев'яні драбини характеризуються, окрім своїх позитивних технічних властивостей, ще і високою вартістю і значною вагою.

Зважаючи на досить велику кількість недоліків, властивих дерев'яним виробам переважаюча більшість драбин, представлених на ринку, робляться з алюмінію або його сплавів з кремнієм і магнієм, а також з дюралюмінію. Проте оскільки в дюралі відсоток алюмінію менший серед професіоналів більшою популярністю користуються саме алюмінієві драбини. Досить часто такого роду устаткування роблять з комбінованих матеріалів. Так, наприклад, стійки виготовляються з алюмінію, а ступеня – з пластика або деревини

Так, електрична міцність цього матеріалу знаходиться на рівні не менше 20 кВ/см, питомий електричний опір – в межах 1012 Ом*м, коефіцієнт водопоглинання, навіть за умови тривалого перебування у вологому середовищі, складає менше 1%. Цей матеріал також має високі механічні прочностными властивості. Профільні склопластики є саме тим матеріалом, з якого виготовляються конструктивні елементи сходів – тятиви.

Технічні характеристики склопластика дозволяють конструкціям, створеним на його основі, не лише витримувати значні навантаження, але і забезпечити основну електрозахисну функцію драбини – ізолювати тіло працюючого від струмопровідної опорної поверхні (поли, грунту, стін, корпусів і тому подібне). При виготовленні тятиви драбини із склопластика не має великого значення, з чого зроблені східці сходів і деталі їх з'єднання із стійкою. Вони можуть бути виконані навіть із струмопровідного матеріалу, наприклад, з легкого алюмінієвого сплаву.

Конструктив

Розрізняються драбини не лише за матеріалом але і по своїх кін­структивным особливостям, що впливають також на тривалість роботи виробу. Основну увагу виробники приділяють способу кріплення східців до стійки, стандарт¬ное відстань між якими у більшості драбин складає 22-25 см

У більшості випадків східці кріпляться до стійок за допомогою заклепок, а зріз металу покривається пластиком. Проте найнадійнішим способом кріплення вважається завальцовывание (впаювання) східців в стійку. Це конструктивне рішення гарантує стаціонарність східців по відношенню до тятиви і надійність такого з'єднання в процесі експлуатації.

Упори стійок будь-якого типу драбин покриваються наконечниками з діелектричних матеріалів (гуми або м'якої пластмаси), що завдяки високому коефіцієнту тертя цих матеріалів перешкоджає їх ковзанню а сходинки комплектуються рифленими гумовими килимками. Згідно СНиПу, розсувні сходи-драбини повинні мати замочний пристрій, що унеможливлює їх мимовільного розсовування. Найчастіше професійні драбини комплектуються страхувальними стягуваннями з високоміцної стрічки.

Окрім класичних драбин сьогодні на ринку представлені також універсальні драбини і сходи¬трансформери.

Підмостки (подмости)

Якщо для роботи, наприклад, на котеджній ділянці або поклейки шпалер в квартирі досить використання драбини, то для проведення робіт на висоті більше 1,2 м, зокрема для фарбування фасаду будинку потрібні допоміжні пристрої у вигляді подмостей. Цей виріб є одноярусним, окремо вартим конструкції, маю¬щую обмежені розміри. Висота подмостей приймається з урахуванням того, що кладка з них може бути виконана на висоту 1,2 м.

Оскільки підмостки припускають роботу на висоті, їх характеристики регулюються СНиПом: настилу необхідно мати ширину не менше 1 м, проміжок між дошками (у випадку з дерев'яним настилом) не повинен перевищувати 0,01 м, прогин при розрахунковому навантаженні допускається до 0,02 м висота поручнів – більше 1 м і ін.

По конструктивних особливостях подмости підрозділяються на стійкові, шарнірно-панельні, пакетні і ін. Стійкові підмостки зазвичай складаються з розсувних трубчастих телескопічних стійок (встановлюють на відстані 1,5-2 м один від одного), дерев'яних прогонів і щитів настилу. З такого типу подмостей можна зводити стіни заввишки до 4,5 м, проте вони рідко використовуються із-за необхідності їх ручної установки. У практиці сучасного будівництва в основному застосовуються збірно-розбірні пересувні і стаціонарні підмостки, які можуть групуватися по довжині (за допомогою перехідних містків або за рахунок зчленування самих подмостей) для проведення облицювальних і інших видів робіт. Пересувні подмости збирають з двох взаємозамінних секцій і встановлюють на рамі з колесами. Секції складаються із стійок, стягнутих діагональними розкосами. Рама подмостей доладна. Усі елементи виконуються з полегшених металевих труб, вгорі є настил, а для підйому на подмости – сходи. Збірний­розбірні подмости з перехідним містком зручні при облицюванні поясів на фасадах.

Кріплення елементів в таких конструкціях найчастіше робиться за допомогою штифтів, що самофиксирующихся, що дозволяє зробити монтаж подмосток швидшим. Сучасні подмости, виконані з легкого алюмінію або його сплавів стають комфортабельним і безпечним засобом праці, який витримує навантаження близько 200 кг/м2.

Так, з допомогою, здавалося б, нехитрих пристосувань – подмостей і драбин які насправді є ретельно розробленими і виконаними продуктами інженерної думки, будь-які обробні або будівельні роботи стають набагато простіші. І вже неможливо представити будівельну бригаду будь-якого напряму діяльності без такого звичного аксесуара.