Твій помічник на кожен день. 1000 ідей для Вашого ремонту

Поради

БУДІВНИЦТВО: Електрика

Початок - розробка плану електропроводки:

1. Електричні лічильники, відгалужувальні коробки, розетки й вимикачі повинні розташовуватися в доступних для обслуговування й ремонту місцях, а струмоведучі частини повинні бути закриті.

2. Вимикачі розташовують при вході в кімнату на висоті 1,5 м так, щоб відкриті вхідні двері не перекривали доступ до них. Для зручності вимикачі в одній квартирі, як правило, розташовують у всіх приміщеннях з однієї й тої ж сторони.

3. Розетки встановлюють у місцях передбачуваної установки електричного встаткування на висоті 50- 80 см від рівня підлоги. По протипожежних нормах кількість розеток повинна бути не менш однієї на кожні повні і неповні 6 квадратних метрів площі приміщення, а на кухні не менш трьох. Установка вимикачів і розеток усередині туалетів і ванних кімнат забороняється.

Виключення становлять розетки для електробритв і фенів, що живляться через розподільний трансформатор з подвійною ізоляцією. Останній монтується в спеціальному блоці за межами цих приміщень. Заборонено також установлювати розетки ближче, чим в 50 см від заземлених металевих пристроїв (труби, батареї, раковини, газові й електроплити). Розетки на стіні, що розділяє дві кімнати однієї квартири, зручно встановлювати з кожної сторони стіни, включаючи їх паралельно через отвір у стіні.

4. Дроти прокладаються тільки по вертикальних і горизонтальних лініях, а їхнє розташування повинне бути точно відомо щоб уникнути ушкодження при свердленні отворів, забиванні цвяхів і т.д. Горизонтальна прокладка проводиться на відстані 50- 100 мм від карниза й балок, на 150 мм від стелі й на 150- 200 мм від плінтуса. Вертикально прокладені ділянки проводів повинні бути вилучені від кутів приміщення, віконних і дверних прорізів не менш ніж на 100 мм.

Необхідно простежити, щоб дроти не стикалися з металевими конструкціями будинку. Паралельна прокладка поблизу трубопроводів з горючими речовинами (газом) виконується на відстані не менш ніж 400 мм. При наявності гарячих трубопроводів (опалення й гаряча вода) проводка повинна бути захищена від впливу високої температури азбестовими прокладками, або необхідно застосувати дроти із захисним покриттям. Забороняється прокладати дроти пучками, а також з відстанню між ними менш 3 мм.

5. У приміщеннях з'єднання й відгалуження проводів при всіх видах електропроводок виконуються в сполучних і відгалужувальних коробках.

6. Жили заземлюючих і нульових захисних проводів з'єднуються між собою за допомогою зварювання. Приєднання цих провідників до електроприладів, що підлягають заземленню або зануленню, виконуються болтовими з'єднаннями.

Металеві корпуси електроплит (стаціонарних) зануляются, для чого від квартирного щитка прокладається окремий провідник перетином, рівним перетину фазного дроту, і приєднується до нульового захисного провідника живильної мережі перед лічильником. У провідниках, що забезпечують захисне заземлення або занулення, не повинно бути запобіжників і вимикачів. У противному випадку при спрацьовуванні захисту всі прилади, включені в дану лінію, виявляться під небезпечним потенціалом мережі.

Такі основні положення, на які варто опиратися при складанні плану електропроводки квартири. Як Ви, напевно, помітили, в основному ці правила стосуються електробезпеки. Дійсно, при роботі з електрикою не слід сподіватися на абияк і нехтувати ними. Акуратність при проведенні робіт убереже Вас надалі  від багатьох неприємностей.

Після складання плану, розмітки й підбору комплектації можна приступати до монтажних робіт. Існує три способи монтажу: схована проводка, відкрита проводка й комбінована.

Найбільш простим методом є відкрита проводка. Вона зручна тим, що будь-яка її ділянка легко доступна для ремонту й підключення нових струмоприймачів. Монтаж виробляється швидко, тому що не пов'язаний з довбанням стін і перегородок. Недоліком цього способу є мала естетичність, і у зв'язку із цим відкрита проводка в житлових приміщеннях проводиться дуже рідко. Проте, в індивідуальному житловому секторі, на дачі й у підсобних приміщеннях вона застосовується досить часто.


Основні правила монтажу для прокладки електропроводки відкритим способом.

Відкрита проводка плоских проводів типа АПР, АППВ, АПРВ по підставах, що згорають, виконується по шару листового азбесту завтовшки не менше 3мм, виступаючою з кожного боку дроту не менше чим на 5мм.

Азбестові прокладки кріплять до початку монтажу проводів цвяхами через 200 - 250мм в шаховому порядку. При прокладці декількох груп проводів смужка може бути загальною, з урахуванням відстані між проводами кожної групи не менше 5мм. Для кріплення проводів застосовують смужки з жерсті шириною 10мм і товщиною 0,3 - 0,5мм, що прикріплюються по шару азбесту. Між металевою смужкою і дротом укладають з електроізоляційного картону прокладку, виступаючу за краї смужки на 1,5-2мм. При кріпленні дроту металева смужка з прокладкою повинна щільно обхвачувати поверхню заздалегідь натягнутого дроту. Вигин плоских проводів в кутках виконують, заздалегідь вирізуючи розділову плівку між проводами на довжині 40-60мм і відводячи їх всередину кута.

В даний час у продажу є пластмасові вироби, призначені для кріплення плоского дроту різного перетину. Ними можна замінити жерстяні смужки. Зручність застосування пластикових хомутиків полягає в тому, що кріпити їх можна як на цвяхи, так і на клей марки БМК-5К.

Кінці дроти, що вводяться у відгалужувальні коробки або в коробки настановних пристроїв, відкушуються із запасом в 65-75 мм, що забезпечує можливість повторного з'єднання жив і зручної заміни розетки, вимикача. У коробку дроти вводяться так, щоб вирізана в них ділянка розділової підстави не виходила з коробки. Жили дротів з'єднуються в коробках, оголені кінці жил ізолюються липкою стрічкою. Ізольовані кінці дротів укладаються в коробках так, щоб вони між собою не стикалися. Кінці дротів у введенні в коробку закріплюються на стіні на відстані 50мм від коробки.

При відкритій проводці вимикачі і розетки встановлюють на прикріплених до стіни дерев'яних або пластмасових підрозетниках діаметром на 8-10мм більше встановлюваного на ньому пристрої.

На стику відкритого і прихованого способу прокладки дротів знаходиться прокладка проводки в кабелі-каналах. З одного боку, зберігаються всі переваги відкритої проводки, з іншого боку, вона більше безпечна й витончена. Крім того, у кабель-канал разом з електропроводкою можна укласти телевізійний кабель, телефонні дроти й т.і. Застосовується цей вид проводки в офісах, коридорах і підсобних приміщеннях житлового фонду. Для прокладки комп'ютерних мереж, пожежної й охоронної сигнализація такий спосіб є стандартним. Кабель-канали випускаються у вигляді порожніх коробів різного перетину довжиною 1, 5-2м і у вигляді порожнього плінтуса із внутрішніми перегородками для укладання кабелю. Кріпляться кабель-канали на клей або саморізи, прямі й кутові з'єднання здійснюються за допомогою спеціальної фурнітури.

Сховані проводки найпоширеніші  й безпечні в експлуатації, тому що розташовані в товщі неспаленного матеріалу (відсутні механічні впливи, доступ повітря до неї утруднений). Основний недолік - неможливість без розкриття стін підключити нові струмоприймачі.

Правила монтажу для прокладки електропроводки закритим способом.

При прокладці під штукатуркою на дерев'яній стіні під дроти підкладають шар азбесту 3мм.

Перетинання плоских проводів між собою варто уникати. При необхідності перетинання ізоляцію проводів у цьому місці підсилюють трьома- чотирма шарами ізоленти.

Cховані дроти виводять на поверхню стін перекриття (для приєднання до світильників) через ізоляційні трубки або пластмасові трубки.

Кріплення плоских проводів у бороздках, пазах або стінах, підготовлених під штукатурку, проводять "приморожуванням" алебастровим розчином або прикріплюють хомутиками із пластмаси. Забороняється кріплення проводів безпосередньо цвяхами.

З'єднання й відгалуження проводів схованої проводки виконується зварюванням, обпресуванням, пайкою або затисками в відгалужувальних коробках, Допускається при схованій проводці виконувати відгалуження плоских проводів у ввідних коробках вимикачів, розеток або світильників.

При ремонті й модернізації електропроводки під шаром гіпсокартона пробивати в ньому канавки по всій довжині не потрібно. Гіпсокартон звичайно закріплюється на стіні на рейках, і між стіною й гіпсокартоном є порожнеча. У цьому випадку щоб прокласти дроти, досить по трасі пробити в гіпсокартоні кілька отворів діаметром 30- 40мм. Через які проштовхнути твердий дріт, за допомогою якого потім можна протягти дроти по всій трасі.