Нова Лiнiя — Поради

Твій помічник на кожен день. 1000 ідей для Вашого ремонту

Поради

ПОКРИТТЯ ДЛЯ ПІДЛОГИ: Ламінат

Ламінат - це особливе багатошарове покриття для підлоги. Зовні воно може нагадувати паркетні дошки, але насправді по складу вони істотно відрізняються.

Кожний шар ламіната виконує свою, чітко визначену, функцію. Звичайно роблять чотири, сумарна товщина їх становить від 6 до 14 мм.

1. Захисна верхня плівка зроблена з меламінової або акрилатної смоли. Залежно від  класу виробу вона може бути різної товщини - від 0,2 до 0,6 мм. Іноді в ній можуть утримуватися домішки мікроскопічних гранул корунду, які збільшують абразивну стійкість. Додатково плівку піддають обробці електронними променями для додання їй більшої міцності, і покривають шаром, що не електризується, щоб не прилипав пил. На ній не залишаються плями від бруду, вона не боїться побутових хімікатів і механічних ушкоджень, начебто подряпин або слідів від каблуків - шпильок.

2. Наступний шар - це декоративний щільний папір, на якій нанесений малюнок, що імітує яку-небудь породу дерева.

3. Додатковий шар - служить для поліпшення деяких властивостей ламіната. У більшості випадків, це спеціальна плівка, що перебуває між декоративним шаром і основним, що підвищує удароміцність покриття. У деяких видах це може бути додатковий звуковбирний (або водопоглинаючий) шар.

4. Основою, на якій тримається все покриття, є деревинно-волокниста плита високої щільності товщиною 5- 8 мм. По-англійські це звучить - hіgh densіty flag, а скорочено - HDF. Вона дуже міцна, більше водостійка й містить менше шкідливих для здоров'я формальдегідних смол, ніж звичайна ДВП середньої щільності. Таким чином, HDF забезпечує ламінату стійкість до тиску й тривалих навантажень.

5. Знизу плиту покривають м'яким водонепроникним шаром меламіну, просоченим смолою. Він охороняє підлогу від розмокання, а також робить матеріал менш ламким.

При виготовленні ламіната шари напресовуються один на одний під високим тиском і при великій температурі. У результаті утворюється цілісна система, яку неможливо розділити. Для поліпшення властивостей покриття використовуються додаткові шари, наприклад, еластична плівка для підвищення міцності покриття.

Властивості й особливості

Ламінатна підлога практично повністю рятує власника від необхідності доглядати за нею: її не потрібно циклювати й полірувати, а зприбирання полягає тільки в протиранні підлоги вологою ганчіркою.

Ламінат зовсім не боїться механічних, температурних, хімічних впливів. На ньому не залишають ушкоджень ні ніжки меблів, ні гарячий предмет, що впав, ні навіть колеса роликових ковзанів. Плями будь-яких речовин, наприклад, фарби або лаку, з легкістю змиваються ацетоном.

Вибір ламіната дуже багатий і різноманітний. Класичний ламінат має малюнок під дерево, але при необхідності можна підібрати покриття з незвичайним малюнком під мармур, граніт, килимові покриття, кахельну плитку, можуть також бути й більше складні орнаменти, візерунки й абстрактні картини.

Легкість монтажу є ще одним достоїнством ламіната. Виготовлені в заводських умовах і добре підігнані одне до одного, ламинатні плити роблять зовнішній ефект монолітної поверхні.

Крім всіх перерахованих вище достоїнств, ламінат має й деякі недоліки. Найбільш істотний з них - недовговічність. Фактичний термін служби матеріалу становить не більше 5- 6 років, хоча дорогі висококласні ламінатні підлоги мають тривалість використання до 15- 20 років. Неможливо обновити покриття, удавшись до косметичного ремонту, його потрібно заміняти цілком або укладати інше покриття.

Набуваючи ламінат, необхідно звернути увагу  на якість крайок. Найбільш надійний спосіб уникнути браку - купувати товар добре відомих фірм- виробників. У протилежному випадку при укладанні покриття краї почнуть кришитися й подальша робота буде неможлива. Крім того, крайки потрібно додатково захистити водостійким покриттям.

Класи ламінату

Класи експлуатації позначають, скільки часу ламинат буде зберігати свій зовнішній вигляд при різних на нього навантаженнях. Існує європейська норма (EN 13329), що містить у собі 18 тестів, після проведення яких ламінату привласнюється той або інший клас. Це норма виділяє 2 більші групи ламінованих напольних покриттів: ламінати комерційної експлуатації і ламінати домашнього використання.

Ламінати комерційної експлуатації - це ламінати з терміном служби в комерційних приміщеннях від 3 до 8 років. Відповідно, якщо підлога комерційної експлуатації використовується в будинку, то строк служби ламіната збільшується у два, у три рази. Довгострочна гарантія понад 10 років означає, що дана підлога саме в домашніх умовах пролежить стільки, але ніяк не в комерційних.

31 клас - це експлуатація підлоги в комерційних приміщеннях зі слабким навантаженням. Термін служби підлоги біля 3- 5 років. У домашніх умовах підлога може пролежати 10-15 років. Сьогодні в Росії це найпоширеніший  клас ламіната. В офісах застосуються в прийомних, переговорних, невеликих кабінетах.
32 клас - це експлуатація підлоги в комерційних приміщеннях із середнім навантаженням. Термін служби підлоги 6- 7 років. У домашніх умовах підлога може пролежати близько 20 років. 32 клас найбільш оптимальний вибір і для будинку і для офісу.
33 клас - це експлуатація підлоги в комерційних приміщеннях з інтенсивним навантаженням. Термін служби підлоги 8 років. У домашніх умовах підлога може пролежати близько 25 років. Безсумнівним достоїнством цієї підлоги є те, що його зовнішній вигляд буде зберігатися максимально можливий для ламіната час.

Інструкція з укладання


Кондиціювання

Зберігати посередине приміщення або із проміжком не менше 1 метра від стіни. Ушкоджені впакування відразу щільно заклеїти клеючою стрічкою. Закриті впакування у вигляді хрестових штабелів розкласти в приміщенні, щоб додати ламінату клімат приміщення протягом 2-3 днів перед настиланням, при мінімальній температурі 18°C і максимум 75% відносної вологості (мал.1). Після відкриття пакетів треба негайно приступити до укладання.

Контроль

Панелі треба перевірити на можливість дефектів безпосередньо перед укладанням. Після настилання елементи не піддаються рекламації.

Оснащення

Розпірні клини; різні ізолюючі засоби як пробка або подложка.

Інструменти

Складна лінійка, синусна лінійка, штрихова складна міра, олівець, ударна колодка або стягуючі ремені, молоток, арматура, що працює на розтягання, пила із дрібними зубами.

Захист і догляд за ламінатом

Ідеальної для ламінованих підлог є температура приміщення близько 20°C при відносній вологості повітря 50- 60% (мал.2). Ламіновані підлоги  піддаються нормальному зношуванню/ потертості поверхні. Потертостей від меблів можна уникнути, застосовуючи під ніжками стільців, столів фетрові накладки. Сильно пошкоджені зони треба захищати, застосовуючи поліетиленові подкладки під стільцями в офісі. Не рекомендується ставити безпосередньо на підлогу вологі квіткові горщики з рослинами.

Ламінована підлога є стійкою до стирання коліщатами стільців тільки у випадку вживання м'яких коліщат типу W (DІ 68131).

Доглядаючи за ламінатом, використовуйте суху або вологу ганчірку для очищення - негайно протираючи підлога насухо. Не використовувати ніяких шорсткуватих засобів або гострих чистильників. Якщо буде потреба, використовуйте засіб по догляду за ламінатом, розведеним з водою. Розлиті рідини відразу збирайте.

Укладання

Поверхня повинна бути твердою, рівною й сухою. Усякі нерівності потрібно усунути. На підготовленій поверхні необхідно розкласти пароізолятор PE 0,2 мм з метою ізоляції панелей від поверхні з 20 см нахлестом на краях і нахлестом на стіну близько 5 см. Пароізолятор покриваємо підложкою товщиною 2- 5 мм, з метою досягнення кращого комфорту при використанні (мал.3).

Рухливе укладання без клею

Всі елементи треба з'єднувати один з одним, згідно нижчевказаній інструкції з настилання, після видалення всіх сторонніх предметів між шпонкою й гребенем.

Треба при цьому завжди спочатку з'єднувати один з одним поперечні сторони, а потім поздовжні (передні) сторони (рис 4- 5).

1. З'єднання передніх сторін

Єдина у своєму роді профільна форма уможливлює  укручення однієї панелі в іншу з боку гребеня елемента, що буде укладатися до шпоновой сторони лежачого елемента. Елемент, легко загнутий під кутом, входить у шпонову сторону й опускається долілиць на підставу (мал. 4- 5). Перед укладанням рекомендується цю дію кілька разів спробувати.

2. З'єднання поздовжніх сторін

Як і при з'єднанні передніх сторін, елемент, що буде укладатися, треба легко загнути під кутом (на ширину пальця між елементом і підлогою) і вставити в шпонкову сторону елемента, покладеного раніше. Через легкий натиск у напрямку стіни й струшуючі рухи, з'єднання стає замкнутим. Поздовжня сторона є замкнутою, коли елемент лежить пласко на поверхні, а щілина щільно закрита.

УКЛАДАННЯ

У випадку укладання без клею можна відразу почати остаточне укладання. Три перших ряди треба покласти, розширюючи сходово .

1. Перший елемент, прикладений до краю стіни, треба покласти (стороною гребеня, спрямованої до стіни) на поверхні за допомогою рейки.

2. Потім треба з'єднати другий елемент із передньою стороною першого елемента.

3. Тепер скорочений третій елемент (або розрахований відрізок першого ряду) треба з'єднати з поздовжньою стороною першого елемента.

4. Четвертий елемент треба з'єднати фронтально із третім елементом і поздовжньою стороною першого елемента.

5. П'ятий елемент треба з'єднати поздовжньою стороною із третім і четвертим елементом.

Інші елементи укладаються таким чином, щоб виникли усе більше розширені комплектні три ряди. Тепер треба за допомогою дистанційних клинів установити/ відрегулювати так званий основний ряд, зберігаючи проміжок мінімум 10 мм до стіни (мал. 6). Тепер наступні елементи можна укладати поряд.

Основні правила укладання

Найкраще  укладати підлогу в напрямку падіння світла, стороною шпонки, спрямованої до стіни. За допомогою розпірних клинів зберігати проміжок від стіни як мінімум 10 мм (як розширювальний шов) (мал. 6).

Відрізки панелей для подальшого використання повинні мати довжину не менше 40 см.

При укладанні пам'ятайте, що останній ряд повинен бути шириною мінімум 10 см. У противному випадку необхідно скоротити перший ряд.

Хід укладання

Перший ряд встановіть прямо шпонками, спрямованими до стіни. Починайте укладання з відрізками з першого й другого ряду. Елементи перших трьох рядів скріплюйте один з одним по черзі номерів  і знову відрегульовуйте за допомогою теслярської мотузки/ рейки.

Увага! Від цього залежить ретельне й безщілинне укладання всіх рядів. Потім ряд за рядом треба прикладати наступні елементи й настилати їх. При укладанні треба пам'ятати про те, що ширина останнього ряду повинна бути мінімум 10 см. У противному випадку необхідно скоротити перший ряд. Під час всього укладання розпірні клини варто залишити біля стін.

Двері, переходи і великі приміщення

Дверні коробки настільки скоротити, щоб стало можливим вставити під них елемент зі звуковою ізоляцією. У зв'язку з тим, що ламіновані підлоги можуть під впливом навколишнього середовища розширюватися або скорочуватися, у всіх проходах, дверних переходах до інших підлогових покриттів і в приміщеннях з кутами треба передбачити розширювальні шви (мінімум 10 мм). У приміщеннях довжиною більше 6 м і/ або шириною більше 5 м, всі розширювальні щілини треба закрити перехідними плінтусами

Приміщення з "теплими" підлогами

Стяжка бетонної підлоги повинна бути виконана фахівцями, підлогу варто підтримувати в сухому стані.

Фактор термічної проникаємості ламинованихх підлог це Pc = 0,071 W/m2K. Товщина заливання над теплотрубами повинна бути близько 2 см. Перед укладанням опалення необхідно виключити. Укладання підлог починати, коли температура підстави досягне 18°C.

Необхідно переконатися, що пароізоляційна плівка встановлена!

Після 24 годин по закінченні укладання можна поступово включати опалення (щодня на 5°C). Максимально припустима температура поверхні підлоги це +26°C.

Настилання на електричне опалення не рекомендується.

Плінтуса

У випадку рухливого укладання без клею підлогу можна відразу повністю навантажувати й ходити по ній. Щілини з боків приміщення треба закрити  рейками, що прикривають (плінтусами).

Увага! Плінтуси кріпляться до стіни, а не до підлоги. У випадку плаваючого укладання ідеально залишити повітряну щілину (1 мм) між підлогою й  рейками, що прикривають.