Нова Лiнiя — Поради

Твій помічник на кожен день. 1000 ідей для Вашого ремонту

Поради

САДОВА ТЕМАТИКА: Садові стежки

Для власника власного будинку завжди важливо не тільки правильно розпланувати ділянку, раціонально розмістивши на ній будівлі й садові культури, але й красиво й зручно її оформити. При цьому важливе значення має спорудження доріжок, адже доріжки - це не тільки необхідність, але й зручність. Розміщають їх таким чином, щоб вони не порушували цілісність саду. Доріжки вужче 40 см робити не рекомендується. Друге чинне правило - головну доріжку, що веде від центрального входу в будинок, роблять значно ширше, ніж інші.

Так із чого ж зробити ці самі доріжки, щоб вони були надійними, зручними, не псувалися під впливом опадів і легко чистилися?

Перше, що спадає на думку - викласти по всьому периметру дерев'яні дошки однакової довжини й пофарбувати водозахисною фарбою. Цей спосіб утворення доріжок не найкращий , але зате, мабуть, найшвидший . Так ще й не найдешевший  (дерево нині в ціні). Згодом  підкладені під дощатий настил бруски, незважаючи на водозахисне покриття, однаково  згниють, і прийдеться займатися ремонтом. Та й оступитися з такої доріжки недовго.

  

 

 

Якщо десь поблизу є повалені дерева, то доріжку можна влаштувати, використавши торцеві зрізи їхніх стовбурів. Для цього стовбур розпилюється на дерев'яні чурбаки висотою від 6 до 20 см.

Для захисту дерева від передчасного гниття його потрібно обробити антисептиком. Для цієї мети також можна використовувати відпрацьоване машинне масло або бітум. По контурі майбутньої доріжки в землі робиться поглиблення.

На дно поглиблення кладеться шар піску або щебенів і на нього укладаються чурбаки впритул один до одного.

Чурбаки заглублюються в землю не менше ніж на половину висоти. Простір між чурбаками засипається піском.

Така доріжка дуже гарна (особливо оригінально вона виглядає, коли поруч покладені чурбаки, діаметр яких відрізняється в кілька разів), але теж недовговічна. І піткнутися на ній можна, що називається "легко".

 

Можна покрити доріжку гравієм, битою цеглою або піском (такі доріжки робляться просто й швидко).

Але краще відразу відмовитися від цієї ідеї, тому що перераховані матеріали легко розносяться не тільки по всій ділянці, але, як не намагайся, попадають у будинок.

І як би часто Ви не роби прибирання, а дрібний абразивний матеріал підлоги однаково  згодом  зіпсується.

 

 

Доріжки із цегли були модними за всіх часів. Їх можна викласти у вигляді ромбиків, квадратів і інших геометричних фігур. На шар піску він укладається легко й швидко.

Спеціально для цього купувати цегла не треба - використовуйте той, котрий залишився після будівництва будинку. На ребро цеглу укладають у землю на глибину 10 см, а якщо навзнаки, то на глибину 4 см. Зазори між цеглами заповнюють вологим піском.

Цегла є одним із самих підходящих для утворення доріжки матеріалом і ще по одній причині - у випадку потреби його легко прибрати.

Ще краще виходить доріжка з бетонної плитки. Плити для доріжок укладають на шар мокрого піску, зазори між ними заповнюють теж піском. За рахунок цього плитка здобуває стійкість. Для додання їй ще більшої стійкості зазори можна заповнити рідким цементним розчином.

Якщо для устрою доріжки використовуються плити великого розміру (30х30 см і більше), то укладати плити впритул зовсім не обов'язково. Можна залишати
між ними зазор до 60 мм, що, до речі, дозволить заощадити матеріали. Плити вкопують у землю на глибину 3 см. У залишених широких зазорах між плитами
можна посадити багаторічну траву. Правда потім її прийдеться періодично підстригати, як газон, інакше вона просто буде заважати ходити по доріжках.

Якщо у Вас після будівництва не залишилася цегла, а готової плитки для доріжок в окрузі ніде не продають - не засмучуйтеся. Бетонні плити для дачних доріжок можна виготовити самому. Для цього можна використовувати готові пластикові форми, які зараз на нашім ринку представлені досить широко.
Якщо пластикової форми немає, то прийдеться виготовити форму самому (а ще краще виготовити відразу декілька). Її можна виготовити з дерева або металу.
Геометрія майбутніх плит може бути як квадратною, так і прямокутною і навіть, якщо хочете, трикутною. Розмір - довільним. По контуру майбутньої доріжки роблять невелике поглиблення, дно якого засипають шаром гравію, ущільнюють його, потім заливають готовим бетонним розчином. Щоб форма не зміщалася, її необхідно закріпити кілочками. Через кілька днів, коли бетон застигне форму можна знімати. З готової ділянки доріжки її (їх) переставляють на наступну, і знову заливають бетоном. І так, поки не буде готова вся доріжка. Таку доріжку можна прикрасити галечником, якщо такий є поблизу. Гальку вдавлюють відразу ж після заливання розчину. Простір між плитами (там, де були борта форми), коли доріжка буде остаточно готова, засипають землею і засівають газонною травою.

По краях доріжки можна зробити бордюр з того ж бетону. Він повинен підніматися не більше ніж на 5- 6 см над рівнем доріжки. Правда бордюр більше доречний в господарській частині ділянки, а в саду він зовсім не обов'язковий.