Нова Лiнiя — Поради

Твій помічник на кожен день. 1000 ідей для Вашого ремонту

Поради

САДОВА ТЕМАТИКА: Формування живої огорожі

Головний захід догляду за наземною частиною огорожі

  1. стрижка (для формованих огорож),
  2. обрізка (для вільноростущих).

Стрижка формованих огорож

Стрижка проводиться для посилення росту бічних гілок, збільшення густоти крони, для одержання правильного профілю живоплоту .

Листяний живоплот необхідно починати обрізати вже в перший рік після посадки. Якщо висаджувалися слабосформовані рослини з відкритою кореневою  системою, їх обрізають на ? довжини, більше сформовані контейнерні - на третину. При осінній посадці така обрізка проводиться навесні, при весняній - ранньою веснлю наступного року. Завдяки такий обрізці утворюється більше густа основа огорожі.

Далі наступає етап формування, ціль якого - збільшити густоту гілок і створити контури огорожі. Перша стрижка здійснюється на другий рік після посадки, потім повинна проводитися щорічно: для молодої огорожі - один раз на рік весною  або пізньою осінню, надалі  - до 2- 3 разів (навесні, у липні й восени). Для швидкоростущих рослин (сливи, глоди)  проводяться багаторазові стрижки протягом  літа із травня по жовтень - по мірі відростання гілок, при втраті чіткості ліній огорожі. Рідше (двічі за сезон - у липні- серпні й у жовтні) потрібно стригти барбариси,  кизильники, сніжноягодники.

Глибина стрижки наростає в міру збільшення приросту і віку огорожі: у молодих рослин зрізують не більше 1/3 річного приросту. З віком, коли ріст гілок слабшає, їх можна укорочувати до половини. Така обрізка стимулює розгалуження, збільшення листових пластинок. У міру наближення огорожі до заданої висоти стрижка може бути ще більш глибокою, аж до залишення від річного приросту пеньків висотою 1- 2 см. Вертикально спрямовані гілки обрізають доти, доки бічні гілки, що формуються після їхні обрізки, не зложаться в "поверхи" і не досягнуть потрібної висоти. Далі залишиться лише регулярно підстригати огорожа зверху і з боків.

По досягненні заданої висоти необхідна постійна верхівкова стрижка для підтримки форми огорожі. Якщо її форма прямокутна або трапецієподібна, навіть невелике відростання гілок здатне зіпсувати профіль огорожі, тому потрібна дуже часта стрижка. В округлих або трикутних огорожах нерівномірність відростаючих гілок менш помітна й стрижка не так трудомістка.

Типовою помилкою є недостатня глибина стрижки огорожі, коли стрижуть тільки кінці гілок. У цьому випадку через кілька років огорожа розпушується, обвисає й втрачає декоративність. Щоб цього не відбувалося, потрібно підтримувати форму максимально близькою до торішньої. Більш глибоко потрібно стригти з боків для того, щоб у профілі висота значно перевищувала ширину, а не наближалася поступово до квадрата. У результаті неправильної стрижки погіршуються умови освітленості, низ огорожі некрасиво оголюється, з'являється багато сухих гілок, знижується щільність. Для реанімації запущеної огорожі рекомендується провести її стрижку до 1/ 4-1/2 висот і ширини або навіть зрізати на пень, щоб викликати інтенсивне зростання нових гілок.

Омолоджуюча стрижка застосовується не тільки до запущених огорож, але й у випадку втрати ними декоративних і захисних властивостей. Переважніше проводити омолоджування у два етапи: у перший рік стрижуть тільки одну сторону, зрізуючи гілки на відстані 10 см від стовбура, другу стрижуть як звичайно. На наступний рік омолоджують іншу сторону. В невідкладних випадках омолоджування проводится одночасно з двох сторін.

Зріз повинен бути косим над добре розвитою здоровою брунькою, спрямованою на периферію куща, що особливо важливо при формуванні молодої огорожі.

Після стрижки рослинам потрібно створити умови для швидкого відновлення: рясно полити, удобрити, замульчировати ґрунт корою, тріскою, торфом, компостом або хоча б скошеною травою.

Інструмент для стрижки може бути електричним (кущоріз, електричні ножиці, бензопила), хоча краще, особливо для молодої огорожі, використовувати ручний  інструмент - секатор або садові ножиці,  які менше псують листи й дозволяють більш ретельно сформувати живопліт . Стрижку можна робити по натягнутих шнурах, але зручніше за все використовувати дротовий каркас, пофарбований у яскравий колір. Висоту стрижки щорічно підвищують на 4- 6 см, поки не буде досягнутий потрібний рівень.

Обрізка вільно зростаючих огорож

Неправильно вважати, що вільно зростаючі огорожі не вимагають формувальних обрізок  і догляду. Звичайно, часто стригти не потрібно, але щорічні обрізки для створення пишного, здорового живоплоту  просто необхідні. Висаджені рослини сильно обрізають, як і у випадку формованих огорож, весною наступного року.

Далі залежно від  завдань проводять наступні види обрізки:

Формуюча спрямована на створення крони певної форми й щільності насичення як багаторічними (склетними), так і тимчасовими обростаючими гілками.

Проводиться із середини лютого по березень (для умов середньої смуги Росії).

Підтримуюча, або регулююча спрямована на підтримку параметрів крони, оптимальної освітленості всіх її ділянок, найбільш вигідного співвідношення між ростом, цвітінням і плодоносінням.

Омолоджуюча спрямована на стимуляцію утворення нових гілок у старіючих і старих рослин.

Відновна спрямована на повернення здатності до росту, цвітінню, плодоносінню в запущених або потерпілих від несприятливих умов рослин.

Останні два види обрізки  можуть проводитися із середини лютого до середини квітня або в серпні - вересні, після завершення росту гілок.

Санітарна спрямована на видалення відцвілих суцвіть, відмерлих, хворих, ушкоджених і пересічних гілок для підтримки акуратної й збалансованої форми рослини. Може проводитися протягом  усього року, за винятком періоду зимових місяців (через небезпеку висушення й негативного впливу на зрізи низьких температур) і періоду руху соку (коли рясне виділення пасоки з поверхні зрізів може привести до ослаблення й навіть загибелі рослини).

Своєчасне видалення сухих, старих, слабких, загущающих крону гілок особливо важливо для красивоцвітучих і плодоносних рослин. Обрізку проводять із обліком їхніх біологічних особливостей:

Квітучі на втечах поточного року, звичайно влітку або восени (троянди, деякі спиреи, дерни, скумпії, пятилисточники, бузина, рябинник) обрізають до цвітіння, провесною , або восени. Деякі рослини можна обрізати дуже сильно (гортензію деревоподібну, аморфу, спирею иволистную), вони однаково  зацвітуть, а от, наприклад, шипшини так сильно обрізати не слід.

Квітнучі на гілках минулого роки, як правило, навесні (хеномелес, глід, вишня, яблуня, форзиція, барбариси, деякі спиреї, бузок, калина звичайна, чубушник, вейгели) обрізають  після цвітіння. Відцвілі суцвіття зрізують із частиною гілки, після чого молоді гілки встигають відрости й закласти квіткові бруньки для цвітіння наступного року .

Декоративно-листяні рослини (ряболисті, пурпурнолісті, жовтолісті) обрізають із метою підвищення щільності крони й підтримки її форми. Після часткової обрізки гілок, строк якої не так вже важливий, розвивається додаткова кількість гілок, листи стають більшими, соковитішими й декоративнішими.

Зрізані гілки й  листи можуть бути джерелом хвороб і шкідників, тому їх не можна компостувати, а потрібно ретельно збирати й спалювати.

Через 20 хв послу обрізки товсті зрізи потрібно обробити садовою замазкою, варом, пастою "Раннет",  бордоською маззю (готовлять із бордоської суміші  - мідного купоросу й негашеного вапна 1:1, змішаної із соняшниковим маслом до консистенції сухої пасти) або хоча б густою олійною фарбою, розведеною в соняшниковому маслі (крім цинкового білила й кіноварі).