Нова Лiнiя — Поради

Твій помічник на кожен день. 1000 ідей для Вашого ремонту

Поради

БУДІВНИЦТВО: Цементна стяжка

Основне призначення стяжки - вирівняти поверхню, на яку настилається підлога. За технологією виготовлення, що склалася десятиліттями, плити, що служать основами для підлог у серійних будинках, робляться гладкими тільки з одного боку - того, котрий стане стелею нижньої квартири. Сторона, якій слід стати підлогою завжди нерівна, з буграми й западинами, найчастіше з неї стирчать кінці прутів металевих арматур. Крім того, перепади рівня підлоги у квартирі найчастіше досягають 10 см. Навіть неспеціалістові зрозуміло, що на таку поверхню не можна якісно настелити ніяке покриття.

1. Підготовка поверхні.

Перед початком роботи стяжки необхідно правильно підготувати основу. Для цього поверхня підлоги ретельно підмітається й оглядається.

Іноді будівельники роблять т.зв. "залізнення" підлог - промащують підлоги "цементним молоком" - рідким розчином чистого цементу. Перед початком стяжки цей плівковий шар необхідно видалити тому що він має погане зчеплення (адгезію) з основою.

Основа взагалі повинна бути міцною, не мати відшарувань і пилу. Всі відшарування зачищаються, більші тріщини замазуються густим цементним розчином (краще - на основі БЕЗУСАДОЧНОГО Цементу - БУЦ).

Пил віддаляється (в ідеалі) спеціальним "будівельним" пилососом, якщо його немає - поверхня ретельно підмітається. Додаткове обеспилування проводиться ґрунтовкою. Ідеально для цих цілей підходить "Бетоконтакт", що дає шорсткувату поверхню й створює прекрасну адгезію між основою і стяжкою. Хоча "Бетоконтакт" досить дорогий і припустиме використання інших ґрунтів.

Стіни й перегородки, з якими буде контактувати стяжка, потрібно тимчасово гідроізолювати. Для цього до них, понизу, приклеюється стрічка з руберойду, так щоб її верхній край був на 10- 15 см вище рівня залифвання стяжки.

Примітка: Деякі будівельники рекомендують замовникам пристрій суцільної гідроізоляції підлоги, по всіх приміщеннях. Це категорично неправильно! По-перше, гідроізоляція створить між стяжкою й основою прошарок, що перешкодить адгезії. Це зменшить міцність стяжки. По-друге, у випадку протечки від сусідів зверху, вся вода залишиться у вашій квартирі, заповнюючи "корито" гідроізоляції.

Однак, оскільки заливання стяжки сполучене з тим, що на підлозі виявляється досить велика кількість води, щоб не потурбувати сусідів знизу, варто уважно оглянути основу на предмет наявності наскрізних отворів, тріщин і щілин (особливо в місцях сполучення плит перекриття й пола зі стінами). При виявленні таких їх варто замазати БУЦЕМ.

2. Виставлення маяків.

У цьому випадку "маяками" ми будемо називати напрямляючі, по яких відбувається вирівнювання площини стяжки. Від правильності їхньої установки прямо залежить - наскільки рівною буде ваша стяжка.

Головна вимога до маяка - щоб він забезпечував достатню твердість - не прогинався й міг бути надійно зафіксований у потрібнім положенні.

Способи установки маяків у всіх свої: хтось ставить їх на "гірки" з густого розчину, хтось кріпить до основи на регульованих гвинтах. Основне тут - можливість точного регулювання по висоті й твердій фіксації.

Маяки встановлюються паралельно, так щоб відстань між маяками дозволяла обперти на два паралельних маяки кінці рейки-правила, по якій буде вироблятися розрівнювання розчину.

Вирівнювання маяків робиться за допомогою рейкового рівня - як по довжині кожного маяка, так і всіх маяків між собою.

У тих місцях, де стяжка буде мати перепад рівня, установлюється опалубка з фанери, що не дасть розчину перетікати з однієї зони в іншу

3. Приготування розчину й заливання.

Зараз уже практично ніхто з будівельників не готує розчин вручну - портативні бетономішалки одержали досить широке поширення. Якість розчину, приготовленого в бетономішалці, як правило, вище - тому що механізація процесу дозволяє забезпечувати краще перемішування складу.

Щоб полегшити собі роботу з вирівнювання стяжки, будівельники іноді збільшують кількість води в розчині. Цього не можна робити тому що результатом буде втрата міцності стяжки. Для збільшення пластичності розчину й полегшення його розрівнювання застосовуються спеціальні присадки , які дозволяють досягти гарної пластичності при невеликій кількості води.

Строго кажучи, нормальний зміст води в цементному тісті (густота розчину) визначається за допомогою спеціальних (дуже нескладних) приладів. На практиці будівельники роблять це "на око" і, при наявності достатнього досвіду й сумлінного підходу, не помиляються. На око розчин повинен мати консистенцію густого тіста - не бути грудкуватим, розсипчастим, злегка розпливатися на рівній поверхні, але не розтікатися.

Приготовлений розчин повинен використовуватися в продовж 1 - 1,5 години. Якщо частина розчину не використана за день, то залишати його на ніч, накривши плівкою й додавши води (як часом роблять деякі будівельники) - не можна.

Заливання стяжки в кожному приміщенні (або на кожній площині) повинно робитися за один раз. Не можна залити половину кімнати сьогодні, а половину - завтра. Таке допускається тільки в різних приміщеннях, або на перепадах рівня стяжки. У цьому випадку між площинами стяжки, залитими в різний час або маючими різний рівень, краще залишати демпферний шов шириною 1- 2 см.

Примітка: При заливанні стяжки, рекомендується часто "проколювати" свіжепокладений, рідкий розчин тонким металевим стрижнем. Це робиться для того, щоб уникнути появи повітряних порожнеч у товщі стяжки. Іноді при заливанні розчину в товщі цементного тіста утворяться повітряні "лінзи", а вага й в'язкість розчину перешкоджає їхньому самостійному виходу на поверхню. Прокол дозволяє вирішити цю проблему.

4. Догляд за стяжкою.

Невиконання цієї операції - основна причина брака, що допускається будівельниками, при виконаннії стяжки.

Для догляду за стяжкою необхідно просто забезпечити її достатню вологість у продовж 7 - 10 днів. (СНиП 3.04. 01-87 п. 4.8). Справа в тому, що цемент набирає 90% міцності в продовжі 24- 28 днів після готування розчину. Для хімічних процесів, які протікають при цьому в розчині, потрібна вода - розчин повинен застигати, а не висихати. Природнє висихання стяжки приводить до того, що розчин не встигає захолонути. Сохнути стяжці "дозволяється" тільки після того як необхідна міцність буде досягнута - у противному випадку вона обов'язково розтріскається.

Щоб запобігти передчасному висиханню стяжки, для початку, потрібно 2- 3 рази в день помірковано змочувати її водою. Через два- три дні, після заливання стяжки потрібно витягти маяки, поглиблення, що залишилися від них, потрібно обробити ґрунтом і затерти їх свіжим розчином. Потім стяжку потрібно ще раз рясно змочити й накрити поліетиленовою плівкою на 2 тижні. Якщо це з якихось причин небажано, то варто продовжувати рівномірно змочувати стяжку 2- 3 рази в день.

Квапитися тут у жодному разі  не можна! Результат "прискорення" технологічного процесу може виявитися досить жалюгідний, - стяжку прийдеться повністю переробляти.