Дню Победы посвящается...

Сьогодні свято наших дідусів,
Вдягнули піджаки із орденами.
Прості й святі, неначе хліб і сіль,
Щорік їх менше й менше – тих, що з нами

Фронтовики, їх люто косить час,
Вони літа рахують, мов набої.
Із молодості дивляться на нас,
І тихо-тихо так, як перед боєм.

Тьмяніє пам’ять, вітром замело
Сліди війни, і спогади дрімають.
А їм же тоді рівних не було,
Проте і зараз рівних їм немає.

Таку страшну війну перемогли,
Перемогли таку страшну навалу!
Аби у мирі жити ми могли,
Аби страхіть воєнних ми не знали.

День Перемоги – свято дідусів.
Скуштуємо і ми солдатську кашу.
Святкують всі, святкують нині всі...
Це наші дідусі, і свято наше.

 Слапчук Василий

БИОГРАФИЧЕСКАЯ СПРАВКА

Слапчук Василий Дмитриевич родился 23. 12. 1961г. в с. Новый Зборишив в Волынской области.Работает в ЗАО "Новая Линия", руководитель по внутреннекорпоративным связям. Воевал в Афганистане, был ранен. Награжден орденом Красной Звезды и Отличием Президента — орденом «За мужество» ІІІ степени. Закончил Луцкий пединститут им. Леси Украинки, факультет украинской филологии (1988-1993). Член Национального Союза писателей Украины (1993). Заслуженный деятель искусств Украины (2001). Лауреат Национальной премии им. Тараса Шевченко (2004). Отмеченный премиями «Надежда» (1993), имени А. Крымского (1997), В. Стуса (1999), фонда Воляникив-швабинских (2000), П. Тичини (2001) «Триумф» (2001), И. Огиенка (2002), Богдана Нестора Лепкого (2002), Б. Нечерди (2003); О. Гирника (2006), И. Кошеливця (2008). Пишет стихотворения, прозу и критику. Автор свыше двух десятков книг. Женат, имеет двух синовей.