Подарунки дітям напередодні Різдва
Команія ”Нова Лінія” та її співробітники постійно приймають участь в благодійних справах. Тож, напередодні найбільшого та найсвітлішого свята християн - Різдва Христова, колектив торговельного центру в м.Ужгороді вирішив зібрати кошти саме для тих, хто потребує найбільше уваги та людської любові - для дітей-сиріт. До акції збору коштів долучилися усі, - від продавця до директора. На всі зібрані кошти було придбано багато солодощів та подарунків, їх відвезли в “Часлівську спецшколу-інтернат для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування”, яка знаходиться в Закарпатті, а саме - в с.Часлівці ,Ужгородського району.
.jpg)
Минулого року , в грудні місяці школа відсвяткувала 60-ту річницю від дня її заснування. Часлівска школа-інтернат була першим офіційним закладом для розумово-відсталих дітей в Закарпатській області. А в 1990 році вона вже змінила статус, і зараз це - ”Спецшкола-інтернат для дітей сиріт, й дітей, позбавлених батьківського піклування”. Зараз там проживає та навчається 78 дітей віком від шести до сімнадцяти років.
.jpg)
Спочатку ми познайомилися саме з тими людьми, які присвятили своє життя такій благородній й почесній справі - вихованню й навчанню цих дітей, це з директором школи - Коссей Михайлом Івановичем , його заступником та вихователями. Вони провели нам маленьку екскурсію по самій школі, а також директор розповів історію про цю школу. Тут ми побачили багато цікавих робіт творчих дітей.
.jpg)
Потім всі швидко зібралися в актовому залі. Директор торгового центру ЗАТ “Нова лінія” м.Ужгород, Галик Олександр Олегович привітав всіх зі святами, а потім нам влаштували велике свято. Дітки колядували колядки, щедрівки, розповідали віршики.
.jpg)
В кінці, директор разом з працівниками вручали діткам подарунки та солодощі.
(1).jpg)
Ця незабутня поїздка до школи-інтернат принесла масу задоволення працівникам ”Нової Лінії”, адже кожна дитина, хоча й на мить, відчула себе потрібною. Ці щасливі очі, повні радості і подяки! Діти показували один одному свої подарунки й ділились враженнями. Десь здалечку почулося :”А в мене таке...”-”А в мене теж”...й роздавався дзвінкий сміх. Ще ми були приємно здивовані великою охотою та ентузіазмом дітей .У їхніх очах загорівся вогник, вогник надії та любові.