Колектив ЗАТ «Нова Лінія» ТЦ-Дніпропетровськ 4 серпня 2008 року відвідав «Аерокосмічний навчально-виставковий комплекс» в місті Дніпропетровськ.

«Національний центр аерокосмічного навчання молоді України» був створений наказом президента України Л.Д. Кучмою №410/96 від 11 червня 1996 року за ініціативою Національного космічного агентства України та Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я», за підтримки державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. А.М. Макарова», Державного конструкторського бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля.

У 2006 році центру виповнилося 10 років. Ця річниця співпала зі 100-річчям від дня народження його засновника А.М. Макарова. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №482-р від   11.09.2006 р. Центру присвоєно звання на честь цієї відомої людини, яка багато зробила для ракетно-космічної галузі.Національний центр аерокосмічного навчання молоді ім. Макарова є єдиною організацією в Україні  яка займається формуванням у молоді  інтересу  до авіації та космонавтики, науки та техніки, екології, дослідницької діяльності. Дослідження з космонавтики, залучення молоді до виконання задач національної космічної програми України.

Джерела КБ «Південне» відкриті з далекого 1951 року, коли за рішенням Радянської влади збудований в українському місті Дніпропетровськ великий автомобільний завод був перетворений на завод по виробництву балістичних ракет.

Ще в 1946 році СРСР визнав, що роботи, які велися в Німеччині по рідким ракетам мають великі перспективи. І вже  у створеному КБ головному конструктору Сергію Корольову було доручено розроблення перших вітчизняних ракет.
Після закінчення розробки того успішного випробування ракет Р-1 (SS-1), P-2 (SS-2) та Р-5М(SS-3). Постало питання про їх серійне виготовлення, що було доручено заводу міста Дніпропетровськ. Цей завод заповнили ракетниками з Москви та більшістю молодих спеціалістів. Але ентузіасти конструкторського відділу заводу не задовольнилися відведеною їм роллю. Вони самостійно розробили та представили воєнному відомству проект своєї ракети, яка відрізнялася своїми бойовими характеристиками від тих, що випускалися на той час на заводі.
Цими новими рисами були: високо-закипаючі компоненти пального, які дозволяють тривалий час ракеті знаходитися у заправленому стані, повністю автономна система перешкод, система управління, стратегічна дальність пострілу.
Проект був визнаний обґрунтованим, і для його реалізації на території заводу у 1954 році було створено самостійне конструкторське бюро. Його очолив талановитий  організатор та видатний вчений Михайло Янгель. З того часу, більш ніж сорок років одне з самих продуктивних у країні ракетно-космічне КБ «Південне» та могутній завод «Південмаш» визначають світовий рівень багатьох направлень та досягнень у ракетно-космічній  науці та техніці.    Розробка нової ракети закінчилася тріумфом. Ракета Р-12 (SS-4) стала однією з  масових та основних ракет  середньої відстані у створених Ракетних  військах  стратегічного призначення. Радіючи успіху  КБ  та завод у мінімальні терміни створили ракету Р-14 (SS-5) з максимальною для середнього діапазону дальністю пострілу та першу  радянську міжконтинентальну ракету Р-16 (SS-7) на швидкозакипаючому  паливі.
Розміщення цих ракет у шахтних пускових установках суттєво зменшувалося, уразливість стартових позицій, це створювало ефект стримання  для потенційних  агресорів.
Успіхи КБ "Південне" були такими вражаючими завдяки дружній, наполеглевій работі з колективом "Південмаш", керівником був Л.Смірнов, а потім А.Макаров, та розробниками основних систем ракетних комплексів, очолювали головні конструктори: В.Глушко, Н.Пилюгін, В.Кузнецов, Б.Конопльов, В. Бармин, В.Арефєв, Е.Рудяк.
Наступні розробки  закріпили авторитет та значення КБ і заводу, як головні підприємства країни у створенні ракетних комплексів. Етапними подіями стали:
- розробка ракети SS-9 у балістичному варіанті з найміцнішою у світі  головною частиною та першою у СРСР роздільною головною частиною, а у глобальному варіанті з орбітальною головною частиною, що володіє необмеженою відстанню стрілянини по будь-якому азимуту та вражає ціль в у будь-якій точці земної кулі;
- створення ракет SS-17 і SS-18 з роздільними головними частинами, забезпечують індивідуальне наведення  кожної боєголовки на свою ціль, викидними (до запуску двигуна) пороховими газами із пускового контейнера, який знаходиться у зверх захищеній шахті;
- ампулізація  ракет SS-9, SS-17 і SS-18, забезпечує їх знаходження у пусковій установці у заправленому рідким пальним стані протягом усього терміну експлуатації (до 15 років);
- оснащення ракет  засобами запобігання сучасних їм систем протиракетної оборони та надання ракеті SS-18 якості стійкості до вразливоої дії повітряних та  наземних ядерних вибухів, а звідси і невідворотність зустрічного удару.
Поява цих ракетних комплексів  забезпечила стратегічний паритет у період "холодної війни" і призвела світові держави до необхідності обмеження, а потім і скорочення стратегічних ядерних засобів  озброєння. Починаючи з  70-х років  КБ "Південне" та "Південмаш", у склад якого входить Павлоградський  механічний завод, стали досягати значних успіхів у створенні  твердопаливних двигунів та ракет. Результатом цього є розробка двгунів першого рівня для першої рухливої міжконтинентальної ракети SSX-26 і ракети морського базування SSN-20, виготовлення самого міцного у країні твердопаливного двигуна з тягою 300 тон і створення високоефективної твердопаливної трьохрівневої ракети SS-24 шахтного та  вперше у світі залізно-дорожнього  базування.Починаючи з кінця 50-х років КБ "Південне" приступило до розробки космічних  ракет-носіїв, використовуючи у вигляді них перші  рівні своїх бойових ракет. Так, на базі ракети SS-4 був створений носій SL-7 "Космос", на якому розпочала реалізовуватися велика програма наукових досліджень навколоземного простору з одноіменною назвою. Ця ракета експлуатувалася до 1977 року та вивела на орбіту 150 супутників різного  призначення. Ракета SS-5 слугувала основою для носія SL-8 "Інтеркосмос", який має на своєму рахунку більш ніж 400 пусків, і до теперішнього часу використовується для запуску супутників з полігона Капустин-Яр и Плесецьк.
Ракета SS-9 стала предком двох модифікацій носія "Циклон": "Циклон-2" (SL-10/11) - аналога глобального варіанту цієї ракети, яку запускали з Байконура і "Циклон-3" (SL-14) – трьохступеневого носія зі стартовою позицією у Плесецькому. Ракети-носії "Циклон" відрізняються повною автоматизацією короткого циклу підготовки перед стартом, високою надійністю.
У останні роки КБ "Південне" і "Південнмаш" створили самий досконалий у світовій ракетно-космічній техніці по конструктивному виконанню та автоматизації підготовки до запуску комплекс "Зеніт", він є екологічно чистим, має високі енергетичні можливості і має перспективу подальшого розвитку  та вдосконалення.
Перший рівень ракети "Зеніт" має найпотужніший двигун у світі  з тягою 740 тон використовувалась у якості блоків першого рівня ракети-носії комплексу "Енергія-Буран".
Дніпропетровськ славиться не тільки бойовими та космічними ракетами. Вперше у СРСР виготовлення супутників було поставлено на конвейєр на "Південмаш". Це стало можливим завдяки тому, що конструктори КБ "Південне" заклали в основу принцип обмеженої уніфікації конструкцій, обслуговуючих систем, використання єдиного корпуса, загальна схема управління бортової апаратури, єдиної системи енергоживлення.
Спочатку це було створено для серії малих уніфікованих супутників для ракети "Космос", а до кінця 70-х років були створені автоматизовані універсальні орбітальні станції у модифікаціях з орієнтацією на Землю та на Сонце, з активним терміном існування  до декількох років.
Конструкторами КБ "Південне" розроблено 67 типів космічних апаратів та  12 космічних комплексів, а всього у співдружності з "Південмашем" було виготовлено і виведено на орбіту більш ніж 400 космічних апаратів, які виконували астрофізичні дослідження, глобальні дослідження та дистанційне зондування світового океану, вирішення задач у інтересах  оборони країни. Дніпропетровці  є ініціаторами створення та реалізації міжнародної космічної програми "Інтеркосмос". Із 25 супутників "Інтеркосмос" 22 розроблені в КБ "Південне".
Особливо продуктивна співпраця спеціалістів здійснювалася з французькими (проекти "Аркад", супутник "Ореол") та індійськими (супутники "Аріабата", "Бхаскара") вченими. Вже багато років продовжуються регулярні контакти з німецькими та чешськими спеціалістами по вирішенню та розміщенню їх наукової апаратури на українських супутниках.
Плідна діяльність КБ "Південне" у сфері вивчення природних явищ почалася зі створення оригінального супутника з аерогідроскопічною системою орієнтації ("Космічна стріла"), призначена для оптичного зондування атмосфери у цілях визначення її будови і стану у інтересах вдосконалення методів прогнозу погоди. Потім розпочалася спільна з московським ВНІЇЕМ розробка метеорологічного супутника "Метеор", перші серійні зразки якого  виготовлялися "Південмашем" і лягли в  основу створення в СРСР космічної метеорологічної системи.
За ініціативою КБ "Південне" у країні розвинулося нове перспективне направлення робіт у створенні засобів для дистанційного зондування та дослідження Світового океану з космосу.        Світовій громадськості  відома цінна інформація по льодовому стану в Арктичному та Антарктичному басейнах, отримана зі супутників типу "Океан", вона сприяє звільненню суден з льодового полону. Зараз апарати цього типу прийняті у постійну експлуатацію з перспективою розширення їх функцій  на дослідження природних ресурсів Землі.
При  підготовці статті використовувалися матеріали з офіційних сайтів: http://www.unaec.dp.ua/, http://www.yuzhnoye.com/